Відповіді на питання

 

1. Назвіть переваги створення профілю ученого у Google Scholar.

- дозволяє експортувати бібліографічний опис статей

- у профілі можна переглядати, хто цитує публікації

- можливість створювати власну бібліотеку бібліографічних посилань

- надає можливість перегляду графіків цитування у часі та інших науко метричних показників

- дозволяє авторам слідкувати за бібліографічними посиланнями на власні статті.

2. На яких ресурсах автори мають можливість створити свій профіль?

Існує багато ресурсів, у яких автор має можливість створити свій

профіль. Деякі з них:

– ORCID

– ResearcherID

– Google Scholar

– ResearchGate

– eLIBRARY (SCIENCE INDEX)

– Ukrainian Scientists Worldwide

– Microsoft Academic Search

– Index Copernicus

– Scientific Social Community

3. Хто є розробником системи «Бібліометрика науки в Україні» і для чого вона призначена?

Розробник Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського. Ця система призначена для формування в суспільстві цілісного уявлення про стан та динаміку процесів, що мають місце в науковому середовищі України.

4. Що Ви розумієте під поняттями «індекс цитування», «h-індекс (індекс Хірша)», «індекс цитування наукових статей», «індекс цитування науковця» та «кумулятивний індекс цитування»?

Індекс цитування наукових статей – реферативна база тих наукових публікацій, що індексує посилання, вказані в пристатейних списках цих публікацій і що надає кількісні показники цих посилань (такі як сумарний об’єм цитування, індекс Хірша h-індекс та ін.).

Індекс цитування науковця є основним показником, що позначає повну кількість посилань на роботи, в яких дослідник фігурує як автор або співавтор, в інших джерелах, розподілений за роками.

Індекс цитування – широко прийнятий у науковому світі показник «значимості» праць конкретного вченого, а саме:

–       індекс характеризує ступінь актуальності й важливості проведених досліджень для тих областей знань, у яких працюють конкретні вчені або наукові колективи;

–       високий індекс цитування деякою мірою служить офіційним визнанням конкретного вченого науковим співтовариством і підтвердженням його пріоритету;

–       наявність у науково-освітній організації вчених, що мають високий індекс цитування, говорить про високу ефективність і результативність діяльності організації в цілому.

Індекс Хірша є кількісною характеристикою продуктивності вченого, заснованої на кількості його публікацій і кількості цитувань цих публікацій.

Кумулятивний індекс цитування – загальна кількість посилань на усі роботи автора за весь час його діяльності.

5. Назвіть форми та функції наукової комунікації.

Форми наукової комунікації:

– форуми, конгреси, конференції, симпозіуми, наради, семінари та інші

масові заходи з заслуховуванням і обговоренням доповідей, проведенням

круглих столів та інших обмінів думками;

– особисті контакти і листування, в тому числі електронна;

– видання книг, статей, доповідей, звітів, інтерв’ю та інших матеріалів,

в тому числі в електронному вигляді;

– підготовка фільмів, теле- і радіо- передач, іншої широкомовної

продукції;

– Інтернет і інші мережі, сайти, форуми, «невидимі або віртуальні

коледжі», пошукові системи і т.п.

– наукові архіви, бібліотеки, електронні бази даних, музеї і інші форми

збору та надання для вивчення матеріалів, що мають наукове значення;

– наукові торжества, спеціально відведені місця творчості, відпочинку,

оздоровлення, інші заходи та установи, що створюють умови для спілкування

вчених в невимушеній обстановці;

– залучення учених до роботи державних і громадських організацій.

Функції наукової комунікації.

– «реєстрація» авторства (нової ідеї, результатів дослідження тощо);

– «сертифікація» якості дослідження через рецензування (рееr review):

оцінку «рівними, оцінку колегами);

– інформування про дослідження та його результати;

– «архівування» результатів дослідження для майбутніх доступів та

використань.

6. Які методи належать до наукометричних методів?

До наукометричних методів належать бібліометричні, імовірнісно- статистичні та експертні оцінки.

7. Яким чином можна підвищити видимість інформації про вченого для Інтернет аудиторії?

Для Інтернет аудиторії видимість інформації про вченого можна

підвищити завдяки:

– формуванню авторських профілів;

– використанню професійних мереж;

– використанню соціальних мереж;

– застосуванню сервісів для збору, обробки, поширення та зберігання

інформації;

– використання глобальних ідентифікаторів (однозначна ідентифікація

авторів і документів);

– представлення інформації на сайтах бібліотек.

8. Що впливає на формування бренду вченого?

Отже, на формування бренду впливають:

– доступність інформації про вченого і академічну або наукову організацію, до якої він належить;

– наукометричні індекси;

– використання глобальних ідентифікаторів для підвищення точності при розрахунку показників;

– наявність публікацій в журналах з високим імпакт-фактором;

– наявність публікацій в ресурсах, для яких забезпечено видимість у світовому інформаційному просторі;

– залучення до світової системи комунікацій;

– рівень компетентності.

9. Що Ви розумієте під поняттями «дослідницька етика» та «академічна доброчесність»?

Дослідницька доброчесність – якість і наукова досконалість – відкрита наука – становитимуть ціннісну парадигму Європейського дослідницького простору у найближчий період та обумовлюватимуть умови розвитку науки та інновацій.

Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

10. Які шість ключових цінностей дослідника визначає Європейська Комісія?  

Дослідницька доброчесність сьогодні є політичним пріоритетом Європейської Комісії. Комісія визначає шість ключових цінностей дослідника:

– чесність;

– довіра;

– справедливість;

– повага;

– відповідальність;

– сміливість.

11. Для чого застосовуються цифрові ідентифікатори?

Назви організацій, партнерів, співавторів впливають на взаємний імідж та допомагають у формуванні бренду ученого. Оскільки прізвища не є унікальними, у статтях транслітеруються їх різні мовні варіанти то виникає проблема ідентифікації автора та визначення його публікацій. Унікальний ідентифікатор автора вирішує проблему правильного визначення документів конкретного автора.